Минулих вихідних у селищі Печеніжині, що на Коломийщині, відкрили малиновий кооператив. Для місцевих то неабияка подія.
Адже тепер їхню малину можна продавати в магазинах, супермаркетах та навіть експортувати за кордон.
Печеніжинська громада була першою на заході України, яка об’єдналася і почала реально працювати з 1 січня 2016 року. За цей час встигли зробити багато. Тільки в перший рік роботи за кошти інфраструктурної субвенції вдалося реалізувати 15 проєктів. Крім того, бюджет громади дозволив організувати безкоштовне харчування для школярів молодших класів у Печеніжині, замінити вікна на енергоощадні в усіх сільських школах, розпочати ремонт доріг і встановити вуличне освітлення.
Насправді про досягнення цієї ОТГ можна розповідати довго й геть не нудно. Однак, реально відомим Печеніжин став після перемоги в телешоу «Громада на мільйон». У фіналі голова ОТГ Ігор Довірак разом зі старостою села Марківка Іваном Копильцівим презентували бізнес-ідею з вирощування малини. Саме пан Іван був автором проєкту, адже його сім’я займається малиною з 2014 року.
«Моя жінка працювала на малині у Польщі, – розповідає Копильців. – З тих заробітків вийшов бізнес-проєкт для громади. У своє село я привіз малину у двох мішках – це приблизно тисяча саджанців – і почав вирощувати її за польською технологією. Ну, у нас люди мали ділянки малини, але воно росло так – хтось садив на пивниці, а хтось на городі. Тобто, правильної технології її вирощування не було».
За попередніми підрахунками, проєкт має окупитися вже за рік. Адже малину планують вирощувати на 6 га. А з одного гектара можна мати 200-250 тисяч гривень чистого заробітку.
«Це при умові, якщо зібрати сирець. Якщо ж його заморозити, вартість малини збільшується», – каже Копильців.
Така перспектива інвесторів переконала, і громада отримала мільйон від американського фонду WNISEF.
«Ми вирішили стимулювати наших мешканців до вирощування малини шляхом створення кооперативу, – розповідає голова громади. – У нас для цього добрі ґрунти, люди садять малину, але переважно для домашнього вжитку. Буває, що й на базарі продають, але ця ягода має коротке життя: вранці зірвав і якщо до вечора не продав, то можеш залишок викинути на гній. Та якщо малину заморожувати, то її придатність можна продовжити на довгий термін. Тож частину виграних грошей ми вирішили потратити на обладнання для заморожування».
Перше, за що взялися після того, як отримали мільйон – це за будівництво приміщення для кооперативу. І будували, без перебільшення, всією громадою. Адже на будову приходив кожен, хто мав вільну хвилину і міг допомогти.
«Насправді я дуже вдячний усім, – каже директор кооперативу Костянтин Лапчинський. – Я часто просив хлопців: «Прийдіть, поможіть, будь ласка. Бо ми не можемо спозоритися на цілу державу». І якби не колективна робота, то ми б таки зганьбилися».
Результати вразили навіть керівника програми DOBRE в Україні Беррі Ріда, який був на офіційному відкритті кооперативу.
«Два роки тому я бачив цю будівлю, тут були чотири стіни. Коли мені сказали, що саме тут буде розміщуватись кооператив, я взявся за голову і почав відверто хвилюватися. Бо вибороти перемогу у телешоу – це одне, а реалізувати амбітний задум – геть інше. Втім, громаді вдалося довести цей проєкт до завершення», – сказав Беррі Рід.
Наразі кооператив об’єднує вісім приватних господарств. А надалі їх кількість планують збільшувати. Адже кооператив створили для того, аби накопичувати великі товарні партії та продавати їх за вищою ціною.
«Люди будуть збирати малину і приносити сюди на зберігання, – каже Костянтин Лапчинський. – Та й не лише малину, а й інші ягоди. У нас є люди, які почали займатися лохиною. Також вирощують смородину, полуницю. Ми вже могли починати роботу цього року, але не було врожаю».
Загалом камера шокової заморозки, яку встановили у приміщенні кооперативу, розрахована на 500 кг, а камера зберігання ягід – на 20 тонн. Наразі у громаді є попередня домовленість з польськими виробниками щодо збуту замороженої малини. Втім, каже Ігор Довірак, потрібно розглядати й інші варіанти. До прикладу, є потужні переробники ягід на Вінниччині, з якими можна домовлятися про збут. Або ж налагодити власну переробку.
«В ідеалі ми б хотіли мати свою лінію переробки – виготовляти сік чи варення. Якщо запустимо лінію і будемо переробляти продукцію, то збільшимо додаткову вартість в рази», – говорить голова ОТГ.
«Планів багато, але щоб їх реалізувати, треба мати на руках усю документацію, отримати сертифікати», – додає Костянтин Лапчинський.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Євроінтеграція працює в Івано-Франківській області”
Проект фінансується Європейським Союзом», Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Європейської правди