15 листопада у Міненерговугіллля відбулося чергове засідання Багатосторонньої групи заінтересованих осіб (БГЗО), під час якого було розглянуто та затверджено проект другого Звіту ІПВГ України. Також окремо були презентовані результати 35-го засідання Правління ІПВГ.
Проект другого Звіту ІПВГ був поширений серед членів БГЗО попередньо, задля отримання відповідних пропозицій та зауважень до нього. Засідання було розпочато з презентації експертами EY (Незалежного адміністратора ІПВГ в Україні) проекту Звіту і висвітлення його ключових моментів, та продовжено дискусією щодо наданих коментарів.
Було відзначено досить велику та повну контекстну частину проекту Звіту, проте вказано на недостатній рівень покриття частини, що стосується розкриття інформації щодо платежів компаній. Основною причиною стала відсутність відповідей від низки підприємств. Зокрема, надзвичайно важливим є отримання даних від компаній сектору видобутку нафти, руди та вугілля.
У проекті звіту детально висвітлена роль видобувної галузі в економіці країни. Подана інформація про запаси та обсяги видобутку вугілля, нафти та газу, залізних, марганцевих та титанових руд. Також детально описані обсяги експорту та імпорту корисних копалин за 2014 та 2015 роки. Подані дані про транспортування нафти і природнього газу, вказані розміри тарифів та обсяги транзиту. Розміщені графіки з аналізом рівня інвестицій в основний капітал видобувної галузі України.
В окремому блоці “Звірка даних” подана інформація про сумарні надходження до Зведеного бюджету України від видобувних компаній в 2014-2015 роках згідно даних державних органів та даних компаній. Прописані результати звірки неподаткових платежів, проаналізовані дані про соціальні витрати видобувних компаній. Також Незалежний адміністратор здійснив оцінку регіонального розподілу надходжень від видобувної галузі.
Впродовж обговорення було зазначено, що у другому Звіті ІПВГ інформація про титанову галузь буде висвітлена в односторонньому порядку через відсутність інформації про цю галузь з боку держави, оскільки за даними Держгеонадр вона віднесена до такої, що є державною таємницею і не може бути поширена. При цьому слід зазначити, що частина цих даних міститься на сайті геологічної служби США у відкритому доступі.
В результаті проведених обговорень та узгодження спірних питань члени БГЗО затвердили проект другого звіту ІПВГ. Тепер Незалежний адміністратор має врахувати рекомендації членів БГЗО та презентувати остаточний проект звіту на наступному засіданні.
Наразі продовжується робота з компаніями, які не ще надали інформацію, тому БГЗО прийняло рішення звернутись до таких компаній з офіційним листом. Відповідно до вимог Стандарту, звіти країн мають публікуватися щорічно до кінця року, відповідно другий Звіт ІПВГ України має бути опублікований до кінця грудня 2016 року. Отже, отримання даних від всіх учасників процесу в найкоротші строки є критично важливим для вчасної підготовки Звіту.
Під час засідання БГЗО голова Національного секретаріату ІПВГ Діна Нарежнева проінформувала про результати 35-го засідання Правління ІПВГ, що відбулося у м. Астана 25-26 жовтня. Було зазначено, що Україна отримала дозвіл на адаптоване впровадження Стандарту ІПВГ в Україні. Також Діна Нарежнева повідомила, що процес валідації в Україні розпочнеться 1 липня 2017 року.
Член Правління ІПВГ та член БГЗО України Олексій Орловський поінформував про загальні процеси імплементації ІПВГ у світі. “Наразі 51 країна світу впроваджують ІПВГ, і згодом Австралія, Вірменія і Мексика також долучаться до цього процесу. Окремої уваги заслуговує тема бенефіціарного права, адже Україна виконала практично всі вимоги щодо впровадження процесу розкриття інформації щодо бенефіціарних власників, які прописані у Стандарті ІПВГ. Вже є розроблена “дорожня карта” по впровадженню бенефіціарного права, яку БГЗО має затвердити до 1 січня 2017. Дорожня карта містить в собі рекомендації по виправленню певних недоліків, які варто Україні покращити, щоб тримати марку на світовому рівні”, – зазначив Олексій Орловський. Також впродовж 35-го засідання Правління ІПВГ обговорювалось створення електронної систематизованої бази даних, де в онлайн режимі будуть вноситись дані про видобувну діяльність.