Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) – це незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджується у 51 країні по всьому світу (2016). ІПВГ вимагає проведення аудиту платежів, які здійснюють компанії, та доходів, пов’язаних з розробкою національних природних ресурсів, які отримують уряди країн.
У вересні 2009 року Україна зобов’язалася імплементувати ІПВГ, прийнявши урядову Постанову №1098 “Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Пізніше ці наміри були документально підтверджені перед МВФ, ЄС та в рамках Партнерства “Відкритий уряд”.
Приєднавшись до стандарту ІПВГ, держава зробила один з дуже важливих кроків, які допоможуть «навести лад» у видобувних галузях України. Основна мета – розкрити фактичну вигоду від видобутку корисних копалин, яку отримує видобувний сектор та органи влади, забезпечити, щоб генеровані кошти спрямовувалися на підтримку розвитку країни та приносили користь усім громадянам у вигляді розбудови транспортної та соціальної інфраструктури, розвитку освіти, науки, медицини. Видобувні галузі в Україні тривалий час перебувають під контролем вузького кола осіб, працюють непрозоро, часто неефективно та з непоправною шкодою для довкілля використовують корисні копалини, є джерелом корупції та вимивання коштів, які сплачує кожен працюючий громадянин у вигляді податків. Впровадження ІПВГ відкриває можливості для доступу громадськості до інформації про стан справ у видобувних галузях, спонукає до діалогу, створює передумови для нового суспільного договору між державою, бізнесом та громадянським суспільством на основі прозорості та довіри у відносинах один із одним.
Розпочавши імплементацію ІПВГ, Україна прагне скористатися досвідом, напрацьованим урядами різних країн, в царині відповідального використання доходів від видобутку загальнонаціональних природних ресурсів. Серед іншого, ІПВГ сприяє:
• удосконаленню методів управління у видобувних галузях України;
• посиленню боротьби з корупцією;
• доступу громадськості до дезагрегованих даних, які містять інформацію про функціонування видобувних галузей;
• участі місцевих громад у контролі над повнотою надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності, пов’язаної з видобутком корисних копалин на території громади;
• покращенню інвестиційного клімату в державі, що слугуватиме позитивним сигналом для інвесторів та світової спільноти.
Концепція ІПВГ є досить простою. Уряди країн, що приєднались до Ініціативи прозорості видобувних галузей, співпрацюють із приватними компаніями і громадянським суспільством для публікації щорічного звіту, в якому порівнюються дві категорії цифр: доходи, отримання яких декларує уряд і те, що видобувні компанії вказують як сплату за свою діяльність із видобутку нафти, газу та інших копалин. Ця система стимулює до розкриття платежів та забезпечує перевірку наданих даних незалежною стороною, вивчення розбіжностей та формування пропозицій з покращення підзвітності. Для налагодження та координації співпраці учасників даного процесу, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України Наказом №785 від 10 жовтня 2012 року було створено Багатосторонню групу зацікавлених осіб з питання імплементації в Україні Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях за участі представників центральних органів виконавчої влади, компаній та громадських організацій.
Країни, які зобов’язуються дотримуватися вимог Стандарту ІПВГ, мають відповідати певним критеріям прозорості роботи компаній видобувних галузей та державних органів влади, які, зокрема, отримують податки та інші належні платежі на користь держави, контролюють виконання угод в рамках соціально-корпоративного партнерства, забезпечують розподіл та управління надходженнями від видобутку природних ресурсів в бюджетах усіх рівнів. В загальному цей процес виглядає так: компанії оприлюднюють інформацію про те, скільки вони сплачують урядові за видобуток корисних копалин, включаючи спеціальні і адміністративні платежі (плата за ліцензії, спеціальні дозволи і податки), а уряд оприлюднює інформацію про те, скільки грошей отримує від компаній. Ця інформація збирається, порівнюється і верифікується Незалежним Адміністратором – аудиторською компанією, обраною на основі відкритого конкурсу, і незалежним Національним Секретаріатом у вигляді щорічного Звіту, який Україна готує в рамках впровадження ІПВГ. Звіт остаточно затверджує Міжнародний Секретаріат EITI.
Перший Звіт ІПВГ був підготовлений на основі даних за 2013 рік про видобуток нафти і газу, а також транспортування цих ресурсів територію України магістральними трубопроводами, та був оприлюднений у грудні 2015 року. Отже, перша демонстрація фінансового стану видобувного сектору України відбулась. Але недосконалість законодавства та відсутність покарань за ненадання інформації щодо фінансових та натуральних показників від видобутку природних ресурсів стали причинами відсутності частини даних та проблемами у співпраці з частиною респондентів.
Аналізуючи процес надання інформації видобувними компаніями в процесі підготовки першого звіту, а також її наявність та доступність у відкритих джерелах, можна побачити недостатню прозорість нафтогазового сектору України. Однією з основних причин цього є недосконала та непрозора система обліку та аудиту використання енергоресурсів країни. Так наприклад, державна служба статистики не оприлюднює дезагрегованої інформації щодо обсягів видобутку вуглеводнів по окремих регіонах України, спираючись на необхідність виконання Закону України «Про державну статистику» в частині забезпечення конфіденційності (показники видобутку нафти та газу приватними підприємствами також вважаються конфіденційною інформацією) інформації. Ситуацію із розкриттям інформації може покращити прийняття спеціального Закону України “Про розкриття інформації у видобувних галузях” , в якому передбачається врахування вимог директив ЄС (Директива ЄС 2013/34/EU про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств; Директива ЄС 2013/43/EU про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності) до розкриття інформації підприємствами, що здійснюють видобуток корисних копалин. Даний закон покликаний сприяти впровадженню в Україні Стандарту ІПВГ у редакції 2016 року. Серед іншого, закон передбачає розкриття інформації в розрізі кожної компанії та проекту, про кінцевих бенефіціарів (вигодоотримувачів), екологічного виміру видобувної діяльності, підготовку контекстуальної інформації та розробку рекомендацій до покращення законодавчого та регуляторного середовища. Використання оновленого інструментарію ІПВГ дозволить громадянському суспільству не тільки розуміти і знати як функціонує видобувна галузь, а й брати активну участь управлінні природними ресурсами своєї країни. З вище згаданого випливає, що відкритість інформації у видобувній сфері є важливим кроком на шляху до встановлення єдиних правил гри для всіх учасників та забезпеченні довіри суспільства до цієї сфери.
Наступним, не менш важливим завданням, після публікації першого звіту, яке передбачає концепція ІПВГ – це поширення зібраної та проаналізованої інформації до суспільства, до кожної громади міста, села чи селища. Це допоможе громадськості налагодити взаємовигідний діалог із місцевими органами влади та компаніями, котрі займаються видобутком природніх ресурсів на даних територіях, сприяти раціональному використання доходів до місцевих бюджетів для стимулювання розвитку (транспортної та соціальної інфраструктури, допомоги освітнім та культурним закладам тощо).
Донести інформацію про ІПВГ на місцевий рівень допомагає проект Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження” у частині надання допомоги в реалізації компоненту “Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні”, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) . Співпрацюючи з громадськими організаціями на місцевому рівні даний проект передбачає проведення серії зустрічей, круглих столів, презентацій для органів місцевого самоврядування, ЗМІ та місцевих громад з метою обговорення та розповсюдження інформації та напрацювань, отриманих під час роботи над проектом у різних регіонах України.
Які ж перспективи відкриваються для нас через ІПВГ?
• Прозорий рух коштів до державного та місцевого бюджетів: звіт показує, чи працюють та скільки грошей відраховують видобувні компанії до центрального та місцевих бюджетів, адже досить поширеним явищем є те, що компанії володіють правом на розробку великих ділянок, але на практиці вони або нічого з ними не роблять, або проводять видобуток корисних копалин , але платять мізерні податки. Зараз цю практику побачити дуже складно, проте звіт зробить цю інформацію публічною, що створить передумови для боротьби з такими зловживаннями зі сторони компаній.
• Підвищення ефективності управління галуззю: впровадження ІПВГ дозволить побудувати прозору систему управління природними ресурсами. Звіт показуватиме, хто зі стейкхолдерів працює «добросовісно», а хто займається нечесним бізнесом, а також розкриватиме інформацію про кошти, які Україна отримує від податків і зборів в сфері видобування корисних копалин. Ця інформація стане інструментом в руках громадськості, для того щоб вимагати змін у політиці уряду, підтримувати той бізнес, який розвиває країну, та боротись із псевдо-бізнесменами.
• Взаємовигідна співпраця бізнесу та громади на місцях: стандарт ІПВГ дозволить розвиватись соціально орієнтованому бізнесу, націленому на ефективну взаємодію з місцевими громадами.
• Отримання надійної та доступної інформації: суспільство, а особливо громади, на територіях котрих здійснюється видобуток корисних копалин, виграють від того, що зможуть отримати достовірну інформацію від влади і компаній про використання природних ресурсів. Імплементація ІПВГ дозволить мешканцям видобувних регіонів України ефективніше розпоряджатися отриманими ресурсами для покращення рівня життя.
• Практика впровадження ІПВГ іншими країнами доводить, що в найближчій перспективі уряд отримає вагомий інструментарій, спрямований на боротьбу з корупцією
• Видобувні компанії зможуть отримати вигоди від рівних та прозорих правил гри, а також більш сприятливого інвестиційного клімату.
Дуже інформативним в даному питанні стане матеріал статті «Здолання больового бар’єру непрозорості» , автором якої є член Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська, де вона зазначає що:
«Для компаній, що працюють у видобувних галузях, вигода від впровадження стандарту EITI очікується в довгостроковій перспективі. З досвіду інших країн-учасниць Ініціативи прозорості відомо, що лише через кілька років після впровадження цього стандарту стане відчутним поліпшення роботи компаній добувних галузей. Прозорість діяльності компаній сприятиме зменшенню податкового тиску та вдосконаленню державного регулювання. І що принципово важливо, є запорукою довіри громадян і місцевих громад, на територіях яких працюють добувні компанії.»
Все ж повертаючись до реалій, варто зазначити, що не всі представники компаній видобувної галузі, готові до впровадження обов’язковості розкриття інформації про свою діяльність та активність на ринку через побоювання виникнення додаткового податкового тиску на них.
Наразі, нафтогазовий сектор потребує суттєвих реформ зокрема, задля максимального наближення вітчизняного ринку до міжнародних стандартів прозорості, що в подальшому дасть змогу зацікавити іноземних інвесторів і допоможе змінити упереджене ставлення світової спільноти до інвестування у видобувну галузь України. Впровадження стандарту ІПВГ дозволить нам створити «комфортніші» умови для видобувних компаній, що в свою черги призведе збільшення обсягів власного видобутку вуглеводнів і зміцненню не лише енергетичної, а й певною мірою економічної та політичної незалежності нашої держави.
Насамкінець, всім нам, хочеться побажати успіху у впровадженні стандарту ІПВГ в Україні, та в підготовці звіту ІПВГ за 2014 та 2015 роки.